НАЗВА¶

strings — виведення послідовностей друкованих символів у файлах

КОРОТКИЙ ОПИС¶

strings [-afovV] [-мінімальна_довжина]
[-n мінімальна_довжина] [--bytes=мінімальна_довжина]
[-t основа_числення] [--radix=основа_числення]
[-e кодування] [--encoding=кодування]
[-U метод] [--unicode=метод]
[-] [--all] [--print-file-name]
[-T назва_bfd] [--target=назва_bfd]
[-w] [--include-all-whitespace]
[-s] [--output-separator рядок_роздільник]
[--help] [--version] файл...

ОПИС¶

Для кожного заданого файла файл GNU strings виводять придатні до друку послідовності символів, які мають довжину у принаймні 4 символів (або кількість, яку вказано за допомогою описаних нижче параметрів) і за якими слідує непридатний до друку символ.

Залежно від того, яка налаштовано програму strings, типово, програма або виводить усі придатні до друку послідовності, які програма може знайти у кожному файлі, або лише ті послідовності, які розташовано у придатних до завантаження, ініціалізованих розділів даних. Якщо тип файла визначити не вдасться або якщо strings читає дані з stdin, програма завжди виводити усі придатні до друку послідовності, які їй вдасться знайти.

Для зворотної сумісності буде виконано повне сканування усіх файлів, які буде вказано після параметра командного рядка або просто -, незалежно від наявності параметра -d.

strings, в основному, корисна для визначення вмісту нетекстових файлів.

ПАРАМЕТРИ¶

-a

--all

-

Сканувати увесь файл, незалежно від розділів, які у ньому містяться, або того, чи буде завантажено або ініціалізовано ці розділи. Зазвичай, це типова поведінка, але strings може бути налаштовано так, щоб -d було типовим.

Параметр - є залежним від позиції, і він примушує strings виконувати повні сканування будь-якого файла, який згадано після - у командному рядку, навіть якщо було вказано параметр -d.

-d

--data

Вивести лише друковані рядки з ініціалізованих, завантажених розділів у файлі. Це може зменшити частку мотлоху у виведених даних, але також може призвести до ризиків щодо захисту програми strings, які є результатом використання бібліотеки BFD для сканування та завантаження розділів. Strings можна налаштувати так, щоб цей параметр став типовим. У таких випадках можна скористатися параметром -a, щоб уникнути використання бібліотеки BFD і просто вивести усі рядки, які буде знайдено у файлі.

-f

--print-file-name

Вивести назву файла перед кожним рядком.

--help

Вивести резюме щодо користування програмою до стандартного виведення і завершити роботу.

-мінімальна_довжина

-i мінімальна_довжина

--bytes=мінімальна_довжина

Вивести послідовності придатних до показу символів, довжина яких складає принаймні мінімальна_довжина символів. Якщо не вказано, буде використано типову мінімальну довжину у 4 символи. Відмінність між придатними до показу і непридатними до показу символами залежить від параметрів -e і -U. Послідовності завжди мають завершуватися керівними символами, зокрема символом нового рядка або повернення каретки, але не символом табуляції.

-o

Подібний до -t o. У деяких інших версіях strings -o працює як -t d. Оскільки сумісність з обома варіантами забезпечити неможливо, ми просто вибрали один з них.

-t основа_числення

--radix=основа_числення

Виводити перед кожним рядком зсув у файлі. Односимвольний аргумент визначає систему числення зсуву---o -- вісімкова, x -- шістнадцяткова або d -- десяткова.

-e кодування

--encoding=кодування

Вибрати кодування символів рядків, які буде знайдено. Можливими значенням для аргументу кодування є такі: s = одинарні 7-біт-байтові символи (типовий варіант), S = одинарні 8-біт-байтові символи, b = 16-бітові зі зворотним порядком байтів, l = 16-бітові із звичайним порядком байтів, B = 32-бітові зі зворотним порядком байтів, L = 32-бітові зі звичайним порядком байтів Корисно для пошуку рядків із широких символів. (l і b застосовуються, наприклад, для кодувань Unicode UTF-16/UCS-2).

-U [d|i|l|e|x|h]

--unicode=[default|invalid|locale|escape|hex|highlight]

Керує показом закодованих у UTF-8 багатобайтових символів у рядках. Типовою поведінкою (--unicode=default) є показ їх без спеціалізованої обробки, виходячи лише зі значення параметра --encoding. Інші значення цього параметра автоматично вмикають --encoding=S.

Значення параметра --unicode=invalid призводить до того, що програма вважає ці символи неграфічними символами, а отже, такими, що не є частиною коректного рядка. За усіх інших варіантів програма вважає такі символи коректними символами.

Використання варіанта --unicode=locale призводить до показу рядків у поточній локалі, у якій може бути передбачено підтримку кодування UTF-8, а може і не бути. Використання варіанта --unicode=hex призведе до показу символів у форматі шістнадцяткових байтів між символами <>. Використання варіанта --unicode=escape призведе до показу символів як екранованих послідовностей (\uxxxx), а варіанта --unicode=highlight — до показу екранованих послідовностей із підсвічуванням червоним кольором (якщо такий показ передбачено на пристрої виведення даних). Розфарбовування призначено для привернення уваги до наявності послідовностей unicode там, де вони є неочікуваними.

-T назва_bfd

--target=нава_bfd

Вказати формат коду об'єкта, відмінний від типового формату вашої системи.

-v

-V

--version

Вивести номер версії програми до стандартного виведення і завершити роботу.

-w

--include-all-whitespace

Типово, до виведених рядків буде включено символи табуляції і пробілу, але інші пробільні символи, зокрема символи нового рядка або повернення каретки, показано не буде. Використання параметра -w призведе до того, що програма вважатиме частиною рядка усі пробільні символи.

-s

--output-separator

Типово, виведені рядки буде відокремлено символом розриву рядка. За допомогою цього параметра можна визначити будь-який рядок, який буде використано для відокремлення виведених записів. Корисно у поєднанні із --include-all-whitespace там, де рядки можуть містити символи розриву рядка.

@файл

Прочитати параметри командного рядка з файла файл. Прочитані параметри буде вставлено замість початкового параметра @file. Якщо файла файл не існуватиме або файл не вдасться прочитати, параметр буде оброблено буквально, а не просто вилучено.

Параметри у файлі файл слід відокремлювати пробілами. Сам символ пробілу можна включити до параметра, взявши увесь запис параметра у одинарні або подвійні лапки. Включити довільний символ (включно із символом зворотної похилої риски) можна додавши до нього префікс — зворотну похилу риску. Файл файл може сам містити додаткові параметри @file; усі такі параметри буде оброблено рекурсивно.

ДИВ. ТАКОЖ¶

ar(1), nm(1), objdump(1), ranlib(1), readelf(1) та записи Info для binutils.

АВТОРСЬКІ ПРАВА¶

© Free Software Foundation, Inc., 1991-2023

Кожен має право копіювати, розповсюджувати та вносити зміни до даного Документу на умовах GNU Free Documentation License, версії 1.3 або будь-якої наступної версії, опублікованої Free Software Foundation; даний Документ не містить Незмінних розділів; даний Документ не має Текстів передньої та задньої обкладинок. Копія даної ліцензії включена в розділ із заголовком "GNU Free Documentation License".

ПЕРЕКЛАД¶

Український переклад цієї сторінки посібника виконано Yuri Chornoivan <yurchor@ukr.net>

Цей переклад є безкоштовною документацією; будь ласка, ознайомтеся з умовами GNU General Public License Version 3. НЕ НАДАЄТЬСЯ ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ.

Якщо ви знайшли помилки у перекладі цієї сторінки підручника, будь ласка, надішліть електронний лист до списку листування перекладачів: trans-uk@lists.fedoraproject.org.