Вхід до системи¶

Щоб розпочати роботу, вам, ймовірно, спершу слід відкрити сеанс, вказавши ваше ім'я користувача та пароль. Програма login(1) запускає для вас командну оболонку (інтерпретатор команд). Якщо ви скористаєтеся графічною оболонкою для входу до системи, ви побачите екран з меню або піктограмами, а оболонку у вікні можна буде запустити простим клацанням кнопкою миші. Див. також xterm(1).

Оболонка¶

Команди слід вводити у оболонці, інтерпретаторі команд. Оболонка не є вбудованою до системи, — це лише програма, ви можете змінити оболонку. У кожного є своя улюблена оболонка. Стандартна оболонка має назву sh. Див. також ash(1), bash(1), chsh(1), csh(1), dash(1), ksh(1), zsh(1).

Сеанс може відбуватися таким чином:

knuth login: aeb
Password: ********
$ date
Tue Aug  6 23:50:44 CEST 2002
$ cal


     August 2002
Su Mo Tu We Th Fr Sa


             1  2  3


 4  5  6  7  8  9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
$ ls
bin  tel
$ ls -l
total 2
drwxrwxr-x   2 aeb       1024 Aug  6 23:51 bin
-rw-rw-r--   1 aeb         37 Aug  6 23:52 tel
$ cat tel
maja    0501-1136285
peter   0136-7399214
$ cp tel tel2
$ ls -l
total 3
drwxr-xr-x   2 aeb       1024 Aug  6 23:51 bin
-rw-r--r--   1 aeb         37 Aug  6 23:52 tel
-rw-r--r--   1 aeb         37 Aug  6 23:53 tel2
$ mv tel tel1
$ ls -l
total 3
drwxr-xr-x   2 aeb       1024 Aug  6 23:51 bin
-rw-r--r--   1 aeb         37 Aug  6 23:52 tel1
-rw-r--r--   1 aeb         37 Aug  6 23:53 tel2
$ diff tel1 tel2
$ rm tel1
$ grep maja tel2
maja    0501-1136285
$

Тут натискання Ctrl-D завершує сеанс.

$ тут позначає запит щодо команди—it — спосіб оболонки вказати, що вона готова до введення наступної команди. Запит щодо команди можна налаштувати, до нього можна включити дані щодо користувача, назви комп'ютера, поточного каталогу, часу тощо. Якщо скористатися встановленням значення PS1="What next, master? ", запит щодо команди буде змінено на відповідний.

Як можна було зауважити, є команди date (повідомляє про дату і час) та cal (показує календар).

Команда ls виводить список вмісту поточного каталогу—it повідомляє вам про наявні файли. Із параметром -l вона виводить довгий список, до якого включено дані щодо власника, розміру і дати файла, а також прав доступу, які користувачі мають для читання і/або внесення змін до файла. Наприклад, файл «tel» має розмір 37 байтів, його власником є aeb, і власник має право читати з файла дані і записувати дані до нього. Інші користувачі можуть лише читати дані. Власника і права доступу можна змінити за допомогою команд chown і chmod.

Команда cat покаже вам вміст файла. (Назва походить від «concatenate and print»: усі файли, які передано як параметри, буде з'єднано і надіслано до «стандартного виведення» (див. stdout(3)), у нашому прикладі — екрана термінала.)

Команда cp (від «copy») скопіює файл.

З іншого боку, команда mv (від «move») лише перейменує його.

Команда diff показує список відмінностей між двома файлами. У нашому прикладі нічого не виведено, оскільки між файлами немає відмінностей.

Команда rm (від «remove») вилучає файл. Будьте обережні! Файл буде втрачено. Немає ніякого кошика для вилучених файлів. «Вилучено» означає «втрачено».

Команда grep (від «g/re/p») шукає входження рядка у одному або декількох файлах. Тут ми шукаємо номер телефону Маї.

Шляхи і поточний каталог¶

Файли перебувають у великому дереві, ієрархії файлів. У кожного є шлях, який описує подорож від кореня дерева (який має назву /) до самого файла. Наприклад, таким повним шляхом може бути /home/aeb/tel. Використовувати всюди повні шляхи не зручно, тому назву файла у поточному каталозі можна скоротити до останнього її компонента. Ось чому замість /home/aeb/tel можна скорочено написати tel, якщо поточним каталогом є /home/aeb.

Команда pwd виводить поточний каталог.

Команда cd змінює поточний каталог.

Спробуйте скористатися командами cd і pwd і вивчіть користування командою cd: "cd", "cd .", "cd ..", "cd /" і "cd ~".

Каталоги¶

Команда mkdir створює каталог.

Команда rmdir вилучає каталог, якщо він порожній і повідомляє про помилку, якщо це не так.

Команда find (із доволі вигадливим синтаксисом) знайде файли за заданою назвою або іншими властивостями. Наприклад, «find . -name tel» шукатиме файл tel, починаючи з поточного каталогу (який має назву .). А команда «find / -name tel» виконає той самий пошук, але починаючи з кореня дерева. Пошук на диску об'ємом у сотні гігабайтів може бути доволі тривалми, тому, можливо, варто скористатися locate(1).

Диски і файлові системи¶

Команда mount долучає файлову систему на певному диску (або дискеті, компакт-диску чи іншому носії) до великої ієрархії файлової системи. Команда umount від'єднує долучену файлову систему. Команда df виводить дані щодо того, скільки вільного місця лишилося на вашому диску.

Процеси¶

У системі UNIX одночасно працюють багато процесів користувача і системи. Той, з яким ви працюєте працює в основному режимі, інші — у фоновому. Команда ps показує, які процеси є активними та їхні числові дані. За допомогою команди kill ви можете позбутися від процесів. Без параметрів вона просить програму: «Будь ласка, забирайся!». Якщо ж скомандувати «kill -9», вказавши номер процесу, процес буде негайно знищено. Процеси в основному режимі часто можна завершити простим натисканням Ctrl-C.

Отримання інформації¶

Існують тисячі команд. У кожної багато параметрів. Традиційно, документацію до команд можна знайти на сторінках підручника (подібних до цієї), отже, скомандувавши «man kill» ви побачите документацію щодо використання команди «kill» (а «man man» покаже документацію до команди «man»). Програма man надсилає текст з використанням якогось засобу поділу на сторінки, зазвичай, less. Натисніть пробіл, щоб перейти до наступної сторінки, натисніть Q, щоб вийти.

У документації звичними є посилання на сторінки підручника із зазначенням назви сторінки та номера розділу, зокрема man(1). Сторінки підручника є дуже стислими. За їхньою допомогою ви зможете швидко знайти щось, що ви підзабули. Для початківців стане у пригоді вступний текст із додатковими прикладами і поясненнями.

Багато програм GNU/FSF мають власні файли info. Скористайтеся командою "info info", щоб ознайомитися із вступними зауваженнями щодо користування програмою info.

Обговорення спеціалізованих тем часто можна знайти у рецептах (HOWTO). Зазирніть до /usr/share/doc/howto/en і скористайтеся програмою для перегляду сторінок інтернету для перегляду файлів HTML, які там зберігаються.